Про СПОРТ
Спорт (англ. sport, походить від давньофранцузьського фр. disport — «дозвілля», «розвага») — організована за певними правилами діяльність людей, що полягає в зіставленні їх фізичних та інтелектуальних здібностей, а також підготовка до цієї діяльності та міжособові стосунки, що виникають в процесі гри.
Спорт — це змагання за певними правилами та підготовка до цих змагань. Часто спорт служить розвагою для глядачів.
Зазвичай спортом є специфічний вид фізичної або інтелектуальної активності, яку здійснюють з метою змагання, а також поліпшення здоров'я, отримання морального і матеріального задоволення, прагнення до удосконалення і слави, покращення навичок.
Спорт ділиться на аматорський і професійний. Професійний спорт є важливою частиною індустрії розваг. За великими спортивними змаганнями спостерігають тисячі глядачів на трибунах стадіонів та спортивних залів і мільйони телеглядачів.
Види спорту
Види спорту поділяються на індивідуальні й командні. Окремо виділяють розумові види спорту й технічні види спорту. До розумових видів спорту належать різного роду настільні ігри. В технічних видах спорту використовуються різноманітні механізми й машини: мотоцикли, автомобілі, літаки, моторні човни тощо.
Олімпійські види спорту
Із виникненням олімпійського руху види спорту, що входять до програми Олімпійських ігор мають особливий статус і в першу чергу фінансуються на державному рівні. Деякі види спорту визнані олімпійським комітетом, хоча й не входять до програми Олімпійських ігор.
До олімпійських видів спорту належать легка та важка атлетики, плавання та інші водні види спорту, такі як стрибки у воду, гімнастика, різні види єдиноборств: бокс, боротьба, дзюдо, таеквондо тощо, фехтування, кінний спорт, стрілецький спорт та стрільба з лука, велоспорт, веслування, вітрильний спорт та деякі види популярних ігрових видів спорту, а також сучасне п'ятиборство — вид спорту, вигаданий засновником олімпійського руху П'єром де Кубертеном.
До програми зимових олімпіад входять різні види лижного, ковзанярського, санного спорту, біатлон, а також деякі види ігрових зимових видів спорту.
Неолімпійські види спорту
Серед видів спорту, які не входять до програми олімпіад, є чимало професійних видів, що користуються великою популярністю в окремих країнах: бальні танці, крикет, регбі, американський футбол, гольф, алтимат, багато різновидів вітрильного спорту, багато видів єдиноборств, технічні види спорту, екстремальні види спорту. Здебільшого ці види спорту мають солідну фінансову базу, приваблюють багато глядачів та увагу телебачення.
Технічні види спорту
Серед технічних видів спорту головне місце відіграють мото- та автоперегони, використовуються також й інші технічні засоби: моторні човни, літаки, моторні сани тощо. Кільцеві автоперегони проводяться на спеціально сконструйованих трасах. Найпопулярніші з них Формула 1, Наскар, 24 години Ле Мана збирають гігантську телеаудиторію. Ралі — перегони важкими трасами. До цього класу перегонів належать класичне ралі та різні ралі-рейди.
Єдиноборства
Існує велике різноманіття єдиноборств, окремі серед них (бокс, боротьба, дзюдо, таеквондо) отримали статус олімпійського виду спорту. Серед єдиноборств велика кількість національних видів боротьби та бойових мистецтв.
- Єдиноборства
- Армійські одноборства
- Бойовий Гопак
- Рукопашний бій
- Народні одноборства
- Бойовий Гопак
- Оздоровчі бойові комплекси
- Ушу
- Інші
- Капоейра
- Реслінг
Ігрові види спорту
Ігрові види спорту, як індивідуальні, так і командні, привертають найбільшу увагу засобів масової інформації й користуються популярністю у глядачів та вболівальників. До індивідуальних ігрових видів спорту належать ігри з ракеткою: теніс, настільний теніс, бадмінтон, ігри з м'ячем: гольф, боулінг, різноманітні різновиди більярду тощо. Часто такі види спорту мають також парний або командний варіанти.
Найбільші глядацькі аудиторії приваблюють командні види спорту: футбол та його різновиди (регбі, американський футбол, австралійський футбол), крикет, бейсбол, баскетбол, хокей, волейбол, алтимат та інші.
Розумові види спорту
До розумових видів спорту належить значна кількість настільних ігор; шахи, шашки, го, рендзю, сьоґі, сянці, мають спортивний статус деякі з картярських ігор та азартних ігор: бридж, покер, нарди.
У 2008 році відбулися перші Всесвітні ігри з розумових видів спорту — аналог Олімпійських ігор.
Інші популярні настільні ігри: доміно, маджонг, реверсі, лото / бінго, гральні кості, колекційні карточні ігри, настільні рольові ігри, монополія, вікторини, мають менш виражений спортивний статус.
Культуризм
Культури́зм (культура тіла, бодибілдинг англ. bodybuilding) — система вправ, спрямована на пропорційний розвиток людського тіла, нарощування маси й розвиток рельєфу м'язів, контроль товщової (жирової) тканини тіла, тренування сили й витривалості.
Історія культуризму
Культуризм бере свій початок у стародавній Греції. Високий престиж переможців Олімпійських ігор спричинив появу професійних спортсменів. Отримуючи гроші за свою спортивну діяльність, спорсмени могли регулярно фізично тренуватися в ґімназії. Ґімназії були поширеним явищем для елінського світу.
У часи античного риму престиж спорту занепав — фізичні вправи, це для легіонерів, чи ґладіаторів, людей із низьким соціальним рівнем.
Культуризм відродився в XIX-столітті, до того часу змінився погляд на фізичний розвиток. Спорт став важливою частиною життя аристократії. Одначе культуризм сформувався в середовищі професійних борців і циркових атлетів. Творцем сучасного культуризму вважається Фрідріх Вільгельм Мюллер, що виступав борцем на арені цирку.
Принципи культуризму
Основні принципи культуризму:
- Систематичність тренувань.
- Послідовність нарощування навантажень.
До кінця 20 століття у світі культуризму (особливо професійному) домінували стиль, який популяризував Джо Вейдер (Joe Weider). Особливістю цього стилю було надзусилля — що більші й що інтенсивніші тренування, то більші досягнення в царині культуризму. Тренування треба проводити не менш ніж тричі на тиждень, і кожне тренування може складатись навіть із кільканадцяти вправ.
У 1989 році Стюарт МакРоберт (Stuart McRobert) почав видавати журнал «Hardgainer»[1], і в такий спосіб почав пропагувати новий підхід.
МакРоберт критикував систему Вейдера, стверджуючи, що вона має сенс лише для генетично обдарованих людей. Для тих, кому не пощастило з «геном чемпіона з культуризму» МакРоберт радить суттєво зменшити інтенсивність порівняно з професійними культуристами. Частота тренувань зменшується до двох і навіть одного тренування на тиждень (не буде великої трагедії, якщо раз на якийсь час буде перерва у два тижні). Й навіть тренування, що складається з одної чи двох базових управ, може давати відчутний прогрес. Одначе МакРоберт не заперечує основних принципів культуризму, наголошуючи на конкретному підході в кожному випадку.
Ріст м'язів є реакцією на стрес спричинений фізичним навантаженням. Та для цього росту потрібний відпочинок, бо м'яз росте тільки коли відпочиває. Як наслідок потрібний збалансований тренувальний цикл — проміжок між тренуваннями повинен тривати стільки, щоб тіло могло відпочити (3-4 дні, декому корисніше буде відпочивати й більше, лише генетично обдарованим вистачає двох, а навіть одного дня).
Щоб досягти стресу м'язів, використовують методу кількох підходів — вправу розбивають на кілька частин (від двох до п'яти), в кожній частині виконують від 8 до 20 повторювань, у проміжку між серіями повторень є відпочинок. У такий спосіб можна виконати більший обсяг праці ніж при спробі виконати всі повторення в одній серії.
Статистика
Статистика показала:
Найпопулярніші та наймасовіші види спорту у світі
№ у поз. Вид спорту у відсотках від усіх,хто займається
1 Легка атлетика (ходьба, біг) 9,60%
2 Футбол 8,40%
3 Плавання (в тому числі дайвінг) 8,10%
4 Йога 7,40%
5 Велосипедний спорт 6,40%
6 Баскетбол 5,70%
7 Волейбол (в тому числі пляжний) 5,40%
8 Хокей 10,5%
9 Теніс 4,90%
10 Бодібілдінг 4,70%
11 Гольф 4,50%
12 Спортивні танці 3,80%
13 Лижний спорт 3,40%
14 Єдиноборства 3,40%
15 Настільний теніс 3,10%
16 Спортивне орієнтування (туризм) 3,00%
17 Національні види спорту 2,70%
18 Скелелазіння 2,60%
19 Ролер-спорт 2,00%
20 Екстремальний спорт 1,10%